Ретроспекція
Воєнна розвідка Збройних Сил України у 1917 - 1921
22 жовтня 2009
Постійна потреба в повній та об'єктивній інформації для аналізу та оцінки воєнно-політичної обстановки, яка складалася на території України та за її межами у 1917 - 1921 рр., насамперед в інтересах забезпечення бойових дій, диктувала необхідність воєнно-політичному керівництву України створити таку структуру розвідки, яка б відповідала умовам того часу.
Постійна потреба в повній та об'єктивній інформації для аналізу та оцінки воєнно-політичної обстановки, яка складалася на території України та за її межами у 1917 - 1921 рр., насамперед в інтересах забезпечення бойових дій, диктувала необхідність воєнно-політичному керівництву України створити таку структуру розвідки, яка б відповідала умовам того часу.
Сторінки історії української воєнної дипломатії
23 вересня 2009
В Україні виконання військовослужбовцями дипломатичних доручень має давню традицію, відому з часів існування на нашій землі Великої Скіфії (VII - IV ст. до н.е.), Боспорського (V ст. до н.е. - ІV ст. н.е.) і Понтійського (302 - 64 до н. е.) царств. Жвава дипломатія, яку вела давньоукраїнська Київська Держава та її спадкоємиця - Галицько-Волинська, теж проводилася передусім силами професійних військових - княжих бояр і дружинників. Дипломатичні зносини з сусідніми країнами підтримувало і Військо Запорозьке Низове - українська козацька республіка, яка продовжила державницьку традицію на островах Дніпра з ХV ст.
Воєнна розвідка на службі миру
30 липня 2009
Починаючи з 1992 року понад 28 тис. військовослужбовців Збройних Сил України отримали практичний досвід у виконанні миротворчих завдань. Однак, традиції сучасної української розвідки були закладені зусиллями не одного покоління вітчизняних розвідників задовго до виникнення Незалежної України.
Розвідка Запорозької Січі
7 травня 2009
Запорозькі козаки зуміли не тільки зберегти національні традиції воєнного мистецтва своїх дідів та прадідів – княжих дружинників, а й удосконалити та передати цей досвід своїм нащадкам.
Запорозькі козаки зуміли не тільки зберегти національні традиції воєнного мистецтва своїх дідів та прадідів – княжих дружинників, а й удосконалити та передати цей досвід своїм нащадкам.




