Насамперед - патріотизм
8 вересня 2010 // Газета “Народна Армія”
До Дня воєнної розвідки Україн
Цьогоріч воєнна розвідка України відзначає символічне повноліття.
Та якщо для людини 18 років – лише початок самостійного життя, то для воєнної розвідки держави ця дата дає можливість усвідомити, що попри юний вік, дана структура вже давно сформована, високопрофесійна, авторитетною та ефективна.
Розвідники, як й розвідка, бувають різними. Але всі вони повинні бути професіоналами високого ґатунку. Чим ще вирізняється розвідник? У ГУР МО України на це запитання відповідають просто: розвідник повинен бути перш за все патріотом.
Українська воєнна розвідка розпочала своє існування 7 вересня 1992 року. Саме в цього дня, через рік після проголошення нашою державою незалежності, Президент України видав Указ, яким у складі Міністерства оборони України створено Управління воєнної стратегічної розвідки.
Вже 12 вересня 1992 року було підписано директиву тоді Головного штабу Збройних Сил України про формування Управління розвідки ЗС України, а через місяць – 16 жовтня – директиву про створення Управління воєнної стратегічної розвідки Міністерства оборони України.
Появі цих документів передувала серйозна робота. Насамперед слід пам'ятати, що система воєнної розвідки у нашій країні створювалася на основі органів управління з’єднань та частин розвідки бувшого Радянського Союзу. Ідеться про воєнну розвідку Київського, Одеського, Прикарпатського воєнних округів, 8-ї окремої армії Протиповітряної оборони, 17-ї Повітряної армії і, частково, Чорноморського флоту. Саме на їх основі і створювалася нова розвідувальна структура.
Ще одна характерна риса створюваної у 1992 році воєнної розвідки України – патріотизм і ініціатива військовослужбовців, які брали участь у формуванні нової структури і які мали досвід розвідувальної діяльності та її організації. Дві організаційні групи з таких офіцерів і генералів паралельно працювали через структури Верховної Ради і Президента України, а також через Головний штаб Збройних Сил України. Видання Указу Президента України від 7 вересня 1992 року – значною мірою саме їхня заслуга.
На Управління воєнної стратегічної розвідки Міністерства оборони України і Управління розвідки Збройних Сил України були покладені функції планування і управління розвідкою, обробки й аналізу інформації, підготовки відповідних поточних, оперативних і термінових документів.
Подальше удосконалювання розвідувальної системи, з урахуванням набутого досвіду в нових умовах, привело до об'єднання двох структур воєнної розвідки в одну, що оптимізувало схему розвідувального процесу. Так у липні 1993 року виникло Головне управління воєнної розвідки МО України. А 14 квітня 1994 року ця структура, відповідно до Указу Президента України, одержала свою нинішню назву – Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
На погляд керівництва ГУР МО України, складність завдань розвідувального забезпечення національної безпеки й обороноздатності в теперішніх умовах вимагає продовження активного пошуку і впровадження найбільш ефективних форм і методів організації розвідувальної діяльності. Домогтися успіхів в цьому напрямку можна лише завдяки використанню сучасних інформаційних технологій і підготовці висококласних фахівців.
Будь-яка дата народження дає привід підбити підсумки прожитого періоду. Тому під час урочистостей в Центральному Будинку офіцерів з нагоди Дня воєнної розвідки, вітаючи усіх воєнних розвідників нашої держави з професійним святом, представники керівництва Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗС України та Ради національної безпеки України зазначили, що завдяки різноманітності функцій, форм і методів роботи справляючись із завданнями, основною метою своєї професійної життєдіяльності сучасна вітчизняна воєнна розвідка ставить служіння Українській державі та її народові.
Зокрема, начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Григорій Педченко сказав: “Ціную ваш високий професіоналізм та відданість справі, вагомий внесок у забезпечення захисту національних інтересів держави. Служба розвідника є почесною, високоінтелектуальною і вкрай необхідною українському суспільству”.
На завершення урочистої частини свята українських воєнних розвідників привітали Академічний ансамбль пісні і танцю України Державної прикордонної служби України та вокальний ансамбль ГУР МОУ “Оберіг”.
Цьогоріч воєнна розвідка України відзначає символічне повноліття.
Та якщо для людини 18 років – лише початок самостійного життя, то для воєнної розвідки держави ця дата дає можливість усвідомити, що попри юний вік, дана структура вже давно сформована, високопрофесійна, авторитетною та ефективна.
Розвідники, як й розвідка, бувають різними. Але всі вони повинні бути професіоналами високого ґатунку. Чим ще вирізняється розвідник? У ГУР МО України на це запитання відповідають просто: розвідник повинен бути перш за все патріотом.
Українська воєнна розвідка розпочала своє існування 7 вересня 1992 року. Саме в цього дня, через рік після проголошення нашою державою незалежності, Президент України видав Указ, яким у складі Міністерства оборони України створено Управління воєнної стратегічної розвідки.
Вже 12 вересня 1992 року було підписано директиву тоді Головного штабу Збройних Сил України про формування Управління розвідки ЗС України, а через місяць – 16 жовтня – директиву про створення Управління воєнної стратегічної розвідки Міністерства оборони України.
Появі цих документів передувала серйозна робота. Насамперед слід пам'ятати, що система воєнної розвідки у нашій країні створювалася на основі органів управління з’єднань та частин розвідки бувшого Радянського Союзу. Ідеться про воєнну розвідку Київського, Одеського, Прикарпатського воєнних округів, 8-ї окремої армії Протиповітряної оборони, 17-ї Повітряної армії і, частково, Чорноморського флоту. Саме на їх основі і створювалася нова розвідувальна структура.
Ще одна характерна риса створюваної у 1992 році воєнної розвідки України – патріотизм і ініціатива військовослужбовців, які брали участь у формуванні нової структури і які мали досвід розвідувальної діяльності та її організації. Дві організаційні групи з таких офіцерів і генералів паралельно працювали через структури Верховної Ради і Президента України, а також через Головний штаб Збройних Сил України. Видання Указу Президента України від 7 вересня 1992 року – значною мірою саме їхня заслуга.
На Управління воєнної стратегічної розвідки Міністерства оборони України і Управління розвідки Збройних Сил України були покладені функції планування і управління розвідкою, обробки й аналізу інформації, підготовки відповідних поточних, оперативних і термінових документів.
Подальше удосконалювання розвідувальної системи, з урахуванням набутого досвіду в нових умовах, привело до об'єднання двох структур воєнної розвідки в одну, що оптимізувало схему розвідувального процесу. Так у липні 1993 року виникло Головне управління воєнної розвідки МО України. А 14 квітня 1994 року ця структура, відповідно до Указу Президента України, одержала свою нинішню назву – Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
На погляд керівництва ГУР МО України, складність завдань розвідувального забезпечення національної безпеки й обороноздатності в теперішніх умовах вимагає продовження активного пошуку і впровадження найбільш ефективних форм і методів організації розвідувальної діяльності. Домогтися успіхів в цьому напрямку можна лише завдяки використанню сучасних інформаційних технологій і підготовці висококласних фахівців.
Будь-яка дата народження дає привід підбити підсумки прожитого періоду. Тому під час урочистостей в Центральному Будинку офіцерів з нагоди Дня воєнної розвідки, вітаючи усіх воєнних розвідників нашої держави з професійним святом, представники керівництва Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗС України та Ради національної безпеки України зазначили, що завдяки різноманітності функцій, форм і методів роботи справляючись із завданнями, основною метою своєї професійної життєдіяльності сучасна вітчизняна воєнна розвідка ставить служіння Українській державі та її народові.
Зокрема, начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Григорій Педченко сказав: “Ціную ваш високий професіоналізм та відданість справі, вагомий внесок у забезпечення захисту національних інтересів держави. Служба розвідника є почесною, високоінтелектуальною і вкрай необхідною українському суспільству”.
На завершення урочистої частини свята українських воєнних розвідників привітали Академічний ансамбль пісні і танцю України Державної прикордонної служби України та вокальний ансамбль ГУР МОУ “Оберіг”.
Олеся Болінська
