Служба у гвардійському розвідувальному батальйоні – почесна і відповідальна

Історія створення, бойовий шлях та сьогодення 54 окремого гвардійського Прутсько-Померанського, орденів Олександра Невського, Богдана Хмельницького 3-го ступеня та Михайла Кутузова розвідувального батальйону.
Історія створення гвардії розпочалась у прадавні часи, коли гвардійцями називалась краща, найбільш боєздатна, озброєна та підготовлена частина війська. Під час ведення бойових дій саме на гвардійські частини покладалось виконання найскладніших завдань. Військова частина, про яку йдеться у цьому нарисі, була створена в період Великої Вітчизняної війни. У ті часи почесне звання “Гвардійська” присвоювалося тим військовим частинам, які особливо відзначилися у боях.

Довідка: У Радянському Союзі гвардія була відроджена 18 вересня 1941 року. Того ж дня відповідно до рішення Ставки Верховного Головнокомандування за масовий героїзм, мужність особового складу, високу майстерність ряд з’єднань та частин було перейменовано у гвардійські. Частинам і з’єднанням, відзначеним гвардійським званням, вручалися гвардійські прапори.

21 травня 1942 Указом Президії Верховної Ради СРСР для військовослужбовців гвардійських частин і з’єднань Радянської армії був заснований нагрудний знак “Гвардія”.
Свою історію 54 окремий розвідувальний батальйон (орб) веде з 8 березня 1943 року, коли на базі Московського автобронетанкового центру почав формуватись 87 окремий мотоциклетний батальйон. 28 травня 1943 року його створення було завершено.

Батальйон увійшов до складу 2 танкової армії (2 ТА) Центрального фронту і 5 липня 1943 року розпочав виконання бойових завдань у районі станції Понирі на Курсько-Орловському напрямку наступу радянських військ. Протягом липня-серпня 1943 року батальйон успішно здійснював розвідку угруповання противника, тим самим забезпечував високу ефективність наступальних дій 2 ТА. Зокрема, 26 серпня 1943 року розвідники батальйону першими увірвались до міста Старий Сєвськ та забезпечили його визволення радянськими військами. При цьому, розвідники знищили велику кількість особового складу та бойової техніки фашистських військ. 


У вересні 1943 року після важких боїв 2 ТА була виведена у резерв Ставки Верховного Головнокомандування на доукомплектування та переформування. 10 січня 1944 року згідно з новим штатом до складу батальйону увійшла рота середніх танків.

18 січня 1944 року 2 ТА була включена до складу 1-го Українського фронту, у складі якого брала участь у відбитті контрударів фашистських військ у Корсунь-Шевченківській наступальній операції.

На початку березня 1944 року 2 ТА наступала у напрямку міста Умань. У свою чергу, 87 окремий мотоциклетний батальйон добував відомості про противника з метою забезпечення розвідданими командування армії. При цьому батальйон успішно поєднував ведення розвідки з маневровими та рейдовими діями. 11 березня 1944 року батальйон підійшов до річки Південний Буг. Діючи попереду радянських військ, які наступали у складних умовах бездоріжжя, 15 березня 1944 року в районі станції Вапнярка батальйон отримав наказ висуватись у напрямку міста Ямпіль, захопити переправу через річку Дністер та утримувати її до підходу головних сил 2 ТА.

Просуваючись по 70 та більше кілометрів за добу та долаючи опір противника, батальйон вийшов до околиць міста Ямпіль. Вранці 17 березня, подолавши оборону противника, бойові машини батальйону стрімким кидком увірвались до міста. Після двогодинного вуличного бою розвідники вийшли до переправи та захопили її.
В ході боїв за Ямпіль та під час захоплення переправи особовий склад батальйону знищив понад 200 військовослужбовців противника, полонив близько 60 солдатів та офіцерів, захопив значну кількість ворожої бойової техніки та озброєння. Таким чином, бойове завдання батальйон виконав з честю – була захоплена переправа, розвідники першими форсували Дністер та створили на правому березі річки плацдарм для подальшого наступу наших військ.

Продовжуючи стрімкий наступ, батальйон вийшов до державного кордону з Румунією по річці Прут, форсував її та отримав новий наказ – вести розвідку в напрямку румунського міста Ясси.


24 квітня 1944 року наказом Верховного Головнокомандувача за перехід державного кордону з Румунією та форсування річки Прут батальйону присвоєно найменування “Прутський”.

До червня 1944 року батальйон брав участь у бойових діях на території Румунії. Впродовж квітня-червня 1944 року особовий склад батальйону знищив понад 250 солдатів і офіцерів противника, 2 танки, 4 бронетранспортери, 12 автомашин, 6 довготривалих вогневих точок (ДВТ), полонив близько 60 військовослужбовців та захопив значну кількість озброєння і військової техніки противника. 

13 червня 1944 року 2 ТА було виведено до резерву Ставки ВГК та 15 червня 1944 року включено до складу 1-го Білоруського фронту.

В ході Люблінсько-Брестської операції 2 ТА у взаємодії з 8 гвардійською ТА звільнила польські міста Люблін (24 липня) та Демблін (25 липня). Наприкінці липня армія ввійшла до передмістя Варшави, де до 6 серпня відбивала контрудари противника.

6 вересня 1944 року 2 ТА виведено до резерву Ставки ВГК, а 30 жовтня знову включено до складу 1-го Білоруського фронту.

20 листопада 1944 року Указом Президії Верховної Ради СРСР за успішні дії в Люблінській операції частині присвоєно звання “Гвардійський батальйон”. Того ж дня 2 ТА перейменовано у 2 гвардійську танкову армію (2 гв ТА).

У Варшавсько-Познанській операції дії 2 гв ТА відмічались високою стрімкістю: за 15 діб вона пройшла з боями понад 700 км від Вісли до Одеру. У цій операції батальйон діяв як розвідувальний загон на правому фланзі армії та викрив угруповання противника в районі Варшави.

18 лютого 1945 року Указом Президії Верховної Ради СРСР за зразкове виконання завдань в боях з німецькими загарбниками, за участь в оволодінні містом Варшава та проявлені при цьому доблесть та відвагу батальйон нагороджений орденом Олександра Невського.

Під час Померанської операції батальйон, діючи у складі передового загону армії, 27 січня 1945 року форсував річку Нетце, перейшов німецько-польський кордон та першим увійшов на територію Померанії. Продовжуючи виконувати завдання, батальйон захопив переправу поблизу міста Накель та ввечері 3 лютого 1945 року оволодів цим містом.
5 квітня 1945 року наказом Верховного Головнокомандувача за перехід державного кордону Німеччини та Польщі та вступ на територію Німецької Померанії батальйону присвоєно найменування “Померанський”.

Після цього, згідно з наказом командувача 2 гв ТА, батальйон вийшов у тил противника в районі міста Шнайдемоль. Під час виконання завдання відважні воїни оволоділи містом Мротшен (фашисти зазнали значних втрат) та дезорганізували управління тилом гітлерівців, чим сприяли просуванню радянських військ. Пробувши більше ніж 4 доби в тилу ворога, батальйон з незначними втратами повернувся до розташування армії. За цей час особовий склад знищив 650 фашистів та 320 захопив в полон; знищив 11 літаків, 8 танків, 21 автомашину, 18 кулеметів; захопив 11 автомобілів, 49 кулеметів, 4 сховища з обмундируванням та продовольством. Втрати батальйону склали: 26 осіб загиблими та 32 – пораненими, 2 танки, 16 мотоциклів, бронетранспортер та автомашина.


12 квітня 1945 року батальйон отримав завдання – організувати систему рухомих спостережних пунктів на плацдармі вздовж річки Одер, під час прориву оборони противника вести розвідку в напрямку Заєлов – Дрейцен – Бат-Фрайнвальде, відрізаючи шляхи відходу фашистських військ на північ. Завдання батальйон успішно виконав.

З 20 квітня по 4 травня 1945 року батальйон виконував розвідувальні завдання північніше Берліна та у його передмістях. У цілому в Берлінській стратегічній наступальній операції 2 гв ТА відзначилась під час прориву оборонних рубежів гітлерівців довкола Берліна та в ході штурму міста.

24 квітня 1945 року Указом Президії Верховної Ради СРСР за сміливі та рішучі дії в тилу противника і оволодіння містом Накель батальйон нагороджений орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня.
11 червня 1945 року Указом Президії Верховної Ради СРСР за успішне виконання бойових завдань у Берлінській операції батальйон нагороджений орденом Михайла Кутузова 3-го ступеня.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни батальйон було виведено до Прикарпатського військового округу.

1 червня 1953 року 87 окремий гвардійський мотоциклетний Прутсько-Померанський, орденів Олександра Невського, Богдана Хмельницького 3-го ступеня та Михайла Кутузова 3-го ступеня батальйон було переформовано у 16 окремий гвардійський розвідувальний Прутсько-Померанський, Олександра Невського, Богдана Хмельницького 3-го ступеня та Михайла Кутузова 3-го ступеня батальйон.

У травні 1957 року згідно з директивою Міністра оборони СРСР 16 окремий гвардійський розвідувальний Прутсько-Померанський, Олександра Невського, Богдана Хмельницького 3-го ступеня та Михайла Кутузова 3-го ступеня батальйон було розформовано. На його базі було створено 104 окрему гвардійську розвідувальну роту.

10 квітня 1962 року 104 окрему гвардійську розвідувальну роту було розформовано та на її базі створено 54 окремий гвардійський розвідувальний Прутсько-Померанський, Олександра Невського, Богдана Хмельницького 3-го ступеня та Михайла Кутузова 3-го ступеня батальйон.

З набуттям Україною незалежності батальйон був перепідпорядкований Міністру оборони України і особовий склад частини присягнув на вірність Українському народові. Починаючи з того часу, батальйон брав участь у багатьох навчаннях, за що отримував високі оцінки керівництва.

Слід також відзначити, що починаючи з 1992 року, особовий склад батальйону бере активну участь у миротворчих операціях, до яких залучаються Збройні Сили України. Географія участі представників 54 гвардійського розвідувального батальйону в миротворчих операціях охоплює Балкани, Африку та Близький Схід. За самовіддане виконання службових обов’язків та високий професіоналізм у миротворчих операціях представники батальйону неодноразово заохочувались керівництвом України. Зокрема, за мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового обов’язку, вагомий внесок у підтримання миру і стабільності під час виконання завдань в Іраку Указом Президента України нагороджено командира 54 орб підполковника Ткача Валентина Івановича орденом “За мужність” 3-го ступеня.



Упродовж останніх років 54 окремий гвардійський розвідувальний Прутсько-Померанський, Олександра Невського, Богдана Хмельницького 3-го ступеня та Михайла Кутузова 3-го ступеня батальйон неодноразово визнавався кращим серед розвідувальних батальйонів Сухопутних військ Збройних Сил України.